Мета. Розробити діагностичні критерії і вдосконалити техніку виконання селективної задньої ризотомії (СЗР) у хворих з приводу інкурабельної локальної спастичності нижніх кінцівок. Матеріали і методи. У 12 хворих з приводу інкурабельної локальної спастичності нижніх кінцівок здійснено СЗР корінців L II –S I (у 6 — при дитячому церебральному паралічу (ДЦП), у 6 — з наслідками перенесеного мієліту на грудному рівні і спинномозкової травми). Тонус в окремих групах м’язів становив 3,8–4 бала (за шкалою Ashworth), сила м’язів — 2,2–2,6 бала (за шкалою Asia), обмеження обсягу пасивних рухів 3–4 ступеня. Тяжкість моторної неспроможності оцінювали за Gross Motor Function Classification System (GMFCS). Для виявлення контрактури перед операцією проводили тест параневральної блокади з використанням 1% розчину бупівакаїну. Хворим на ДЦП здійснено кістково-пластичну ламінотомію. Тривалість спостереження 4 роки. Результати . В усіх хворих після операції відзначали достовірне зниження тонусу м’язів до 1,2–1,6 бала (р<0,05), збільшення обсягу рухів у суглобах (р<0,001), недостовірне збільшення сили м’язів. У 8 хворих у віддаленому періоді виявлене покращення моторних функцій за шкалою GMFCS на 1 пункт (відмінний результат); у 2 хворих тонус знизився на 1–1,5 бала без змін локомоторного статусу (хороший результат); у 2 — тонус знизився на 1 бал без змін за шкалою GMFCS (задовільний результат). Рецидив спастичності, деформацію хребта, розлади чутливості не спостерігали. Висновки . СЗР на поперековому рівні є ефективним методом лікування інкурабельної локальної спастичності нижніх кінцівок, що забезпечує тривале зниження тонусу м’язів, збільшення функціональних можливостей, полегшує догляд за хворими. Провідникова блокада відповідних нервів з використанням бупівакаїну до операції дозволяє виявити необоротні зміни в м’язах і суглобах, за яких виконання СЗР протипоказане. Здійснення СЗР протипоказане при змішаних порушеннях тонусу м’язів (ригідність, дистонія), використанні спастичності для опори і ходьби. Виконання у дітей кістково-пластичної ламінотомії дозволяє попередити виникнення деформації хребта у віддаленому післяопераційному періоді. СЗР слід виконувати з обов’язковим використанням мікрохірургічної техніки, мікроскопа та електрофізіологічного моніторингу.