Мета роботи. Визначення впливу базидіоміцетів на ріст умовно-патогенних мікроорганізмів. Матеріали та методи. Методом дифузії в агар визначали антимікробну активність плодових тіл, їх екстрактів та вегетативного міцелію п’яти комерційних штамів лікарських базидіоміцетів Ganoderma lucidum (Сurtis) P. Karst ONU F101, Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. ONU F101, Lentinus edodes (Berk) Singer ONU F401, Flammulina velutipes (Curtis) Singer ONU F601, Hericium erinaceus (Bull.) Pers. ONU F601. Як тест-об’єкти використовували штами бактерій Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Proteus vulgaris ATCC 6896, Micrococcus luteus ATCC 4698, Bacillus subtilis ATCC 6633, Enterococcus faecalis ATCC 29212, Escherichia coli ATCC 25922, Staphylococcus aureus ATCC 25923 та дріжджоподібних грибів Candida albicans ATCC. Результати. Найширший спектр активності встановлено у L. edodes. Показано, що в деяких випадках антимікробні екзометаболіти синтезуються на стадії міцелію, але відсутні в тканинах плодових тіл. Отримання екстрактів з плодових тіл грибів в деяких випадках призводить до зниження активності. Висновки. Незважаючи на традиційне використання плодових тіл грибів як джерела біологічно активних сполук, спектр речовин з антимікробними властивостями може бути суттєво розширений за рахунок використання грибів на різних стадіях їх життєвого циклу, зокрема, стадії вегетативного міцелію.