У статті розкривається давня традиція української гостинності, в основі якої лежить міфологізація гостя, його сакральний статус як посланця Бога. Обґрунтовується ритуал гостинності як продуктивна модель побудови взаємин не лише з міфічними істотами, але й реальними природними явищами у вигляді антропоморфних істот. У зазначеному контексті розглядаються обрядодії, засновані на синкретизмі первісних архетипів, язичницьких вірувань та сімейно- шлюбних відносин, які складалися протягом століть. Ключові слова: міф, міфологізація, гість, гостинність, обряд, ритуал, символ. В статье раскрывается давняя традиция украинского гостеприимства, в основе которого лежит мифологизация гостя, его сакральный статус как посланца Бога. Обосновывается ритуал гостеприимства как продуктивная модель построения взаимоотношений не только с мифическими существами, но и реальными естественными явлениями в виде антропоморфных существ. В указанном контексте рассматриваются обрядовые действия, основанные на синкретизме первоначальных архетипов, языческих верований и семейно-брачных отношений, которые выстраивались на протяжении столетий. Ключевые слова: миф, мифологизация, гость, гостеприимство, обряд, ритуал, символ. The article reveals a long tradition of the Ukrainian hospitality, which is based on the mythologizing of the guest, his sacred status as a messenger of the God. The ritual of the hospitality as a productive model of the building of the relationships not only with the mythical creatures, but the real natural phenomena in the form of anthropomorphic creatures is substantiated. In this context, the ritual actions based on the syncretism of the initial archetypes, pagan beliefs and family relations, which were built over the centuries, are considered. Key words: myth, mythologizing, guest, hospitality, ritual, symbol.