Мета дослідження — установити стан макро- та мікроелементного забезпечення хворих на вузлову патологію щитоподібної залози (ЩЗ) із регіонів, постраждалих після Чорнобильської аварії. Матеріали та методи. Обстежені 65 мешканців постраждалих після Чорнобильської аварії районів Чернігівської області: 40 без тиреоїдної патології — контрольна група та 25 — із діагностованим вузловим зобом. Результати. При дослідженні екскреції йоду з сечею показник медіани йодурії становив в контрольній групі 95,6 мкг/л, у дослідній групі — 89,3 мкг/л, що вказувало на наявність йодного дефіциту слабкого ступеня. Рівень тиреоглобуліну в крові в осіб контрольної групи дорівнював 9,26 ± 0,99 нг/мл та дослідної — 23,48 ± 4,83 нг/мл (p < 0,05), що також свідчило про наявність йодної недостатності серед обстежених дослідної групи. Результати ультразвукових досліджень ЩЗ підтвердили наявність сталого йодного дефіциту серед осіб із тиреоїдною патологією. Середній об’єм ЩЗ в осіб контрольної групи дорівнював 10,1 ± 0,3 см 3 , у дослідній — 18,6 ± 1,7 см 3 (p < 0,001). Рівень тиреотропного гормона понад 4,0 мМО/л мали 5 % обстежених контрольної групи та 8,9 % — дослідної. В обстежених пацієнтів із вузловим зобом установлено знижений (p < 0,0001) рівень забезпечення макроелементами (кальцієм — 67,26 ± 3,21 мг/л та магнієм — 14,88 ± 0,35 мг/л), мікроелементами (цинком — 0,72 ± 0,04 мг/л (p < 0,0001) та залізом — 0,54 ± 0,06 мг/л (p < 0,05)) у сироватці крові порівняно з дослідженнями в контрольній групі. Висновки. В обстежених контрольної та дослідної груп спостерігали вірогідно нижчий рівень селену. Відносний ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті кальцію (критерій χ 2 для чотирипільної таблиці спряженості з корекцією за Фішером) становив RR = 2,24 (95% ДІ 1,58–2,61), ризик розвитку вузлового зоба при низькому вмісті магнію — відповідно 2,56 (95% ДІ 1,77–3,03).